Історія фарб, особливості роботи, сфера застосування, зберігання.

    Гуаш (фр. Gouache, – водна фарба) – вид клейових водорозчинних фарб, щільний та матовий. Історія техніки гуаші довга і сягає Середніх віків, тому що це перша фарба, яку використовували в прикрасі манускриптів, книжкових мініатюр, а в епоху Відродження цей матеріал був проміжним етапом у створенні шедеврів – написанні підготовчих картонів для монументального розпису та великих картин. Найвищий розквіт техніка гуаші отримала на початку ХХ століття, у творчості художників Срібного віку та цілком гідно представлена ​​українським авангардом у роботах представників так званого «Українського Відродження»: М. Бойчука, В. Єрмілова, В. Кричевського, К. Малевича та С. Карафа -Корбут.


То в чому ж секрет гуаші?

Виробники фарб випускають такі різновиди та комплектації наборів гуашевих фарб:

  • художню (натуральний пігмент дрібного помелу, гарна покриваність, найширший асортимент відтінків);
  • художньо-декоративну (комбінований пігмент середнього помелу, стандартна покриваність, прийнятний асортимент відтінків);
  • плакатну (дешеві пігменти, асортимент відтінків із базової палітри).

 Кожен з перерахованих вище різновидів оптимально підходить для різних видів використання.


Живопис.

Живопис гуашшю відрізняється відомою своєрідністю застосовуваних технік, що вимагає особливих навичок для отримання якісних результатів. Завдяки невисокій вартості, саме її обирають новачки як навчальна фарба при освоєнні основ живопису. Специфіка гуаші полягає в характерному тільки для цього різновиду фарби ефекті освітлення при висиханні. Тобто, поки фарба не висохла, колір зберігає повну насиченість, але в міру висихання насиченість відтінку змінюється через присутність у складі суміші білил і сухих пігментів. Враховуючи цю особливість, не зайвим буде дослухатися корисної поради і не зловживати білилами в сумішах. Перш ніж наносити фарбу на основу, бажано заздалегідь зробити проби фарб у розбілі (тестового фарбування зразків) з додаванням білил, а також без білил.

Художньо-оформлювальні роботи.

Саме в оформлювальній справі гуаш зарекомендувала себе як найзручніший і навіть майже безальтернативний художній матеріал. Великі плакати, шрифтові композиції, декорації, ескізи – все підвладне нашій «королеві» декору. Відносно доступна ціна та мінімум необхідних додаткових аксесуарів, всіляких розчинів, складів, лаків, інструментів та пристроїв дозволяють виконувати роботи великих розмірів в умовах стислих термінів. Що особливо зручно – можна придбати потрібні кольори в окремих великих ємностях.

Розпис.

Гуаш дуже часто використовується для розпису по глині, дереву і картонним заготовкам, лише трохи поступаючись акриловим фарбам за довговічністю та стійкістю до будь-якого зовнішнього впливу навколишнього середовища. Втім, коли термін служби готової роботи заздалегідь обмежений завдяки вартості і вже описаним достоїнствам, гуаш бездоганно витримує пальму першості.

Склад гуаші:

  • тонкоперетерті пігменти;
  • сполучна речовина – гуміарабік, фруктова камедь, декстрин;
  • пластифікатор – гліцерин;
  • поверхнево-активна речовина – тваринна жовч;
  • антисептик – фенол.

         Зберігання гуаші:

Зберігати гуаш потрібно в щільно закритих банках за кімнатної температури. Якщо фарба засохла, її потрібно залити водою з одновідсотковим розчином желатинового клею на кілька діб, потім добре перемішати до отримання однорідної консистенції, що нагадує по щільності рідку сметану.

 

У наступній статті ми публікуємо порівняльну характеристику всіх гуашевих фарб.

Спеціально для karkar.com.ua

    Автор статті, фотографій та малюнків Ольга Московченко – художник, дизайнер книг, ілюстратор.

Майстер-класи з живопису та малюнка. Розробка дизайну книг та друкованої продукції:

olgamos@ua.fm