Теоретична методика живопису.

На чому будується робота з фарбами? Це робота з витвором мистецтва, якого ще нема,

але який має з’явитися з Вашою допомогою. З допомогою художника. Перше,

що потрібно- матеріальна база: натурфонд, фарби, пензлі, палітра, розбавники, мольберт,

фартух, полотно чи папір… Але, теоретично, творчість починається с задуму а від нього

утворюється подальший план дій. Отож, створимо з даного плану таблицю.

Сюжет, його розробка і весь задум у цілому будується на розумінні своїх цілей у мистецтві.

Вони становляться за рахунок вивчення класичних та інших існуючих, естетичних

цінностей- за для того, щоб згенерувати свої естетичні цінності- а це вже справа суто індивідуальна.

Естетика формується під впливом життєвого досвіду, інтересів і чисто епізодичних уподобань, як

приклад- улюблені кольори. Або вже існують улюблені сюжети… Однак, початківці шукають

можливість, спершу, за допомогою навчальних завдань, найти порозуміння з пластикою навколишнього

середовища, його кольором, формою і грою світла-тіні, роблячи перші кроки у натюрморті і пейзажі.

Також, треба визнати, що творчість існує і під впливом чужої, популярної чи не дуже, естетики,

повністю чи частково, навіть у видатних митців. Тому потрапити «під вплив»- робочий момент.

Простіше кажучи- естетика- це К Р А С А. Краса задуму, Краса лінії, Краса кольору ( а точніше-

сполученню кольорів), Краса руху форми і так далі. Вчителем Краси маємо навколишній світ у

багатьох своїх проявах і формах: істоти- тварини і рослини, ландшафт- природа і урбаністичний

пейзаж… Ну і звісно ж- людина. І це далеко не повний список- адже традиційно існує мистецтво

вигаданих світів, казок та міфу.

Ну а основним, головним і практичним інструментом в створюванні власної естетики- Краси,

є  К О Н Т Р А С Т. Отож, потрібно одразу розібратись, які бувають контрасти у роботі художників та

звернутись до таблиць.

*- випадкову неестетичність форми вважатимемо за відсутність досвіду

Обмежимося цими. Це ще далеко не всі прийоми контрасту. Якщо вдаватись до подробиць то 

буде набагато більше. Наприклад у картині вертикального формату будь яка горизонтальна форма

чи просто рух пензлем з фарбою по горизонталі вже зчитається оком, як контраст, за рахунок

співвідношення до формату. З усього вище переліченого, початківцям потрібно засвоїти, що контраст,

це головний прийом у візуальному мистецтві. Фактично, якщо у Вас немає контрасту на роботі- у Вас

немає самої роботи.

План  роботи планується від С Ю Ж Е Т У, через підбір контрастів і до виконання кінцевої композиції.

Бажано мати декілька композиційних варіацій, щоб було з чого вибирати. Зробити декілька

невеличких етюдів чи замальовок навіть самого маленького формату, так би мовити- «на серветці».

Підбір контрастів у майбутній роботі планувати треба заздалегідь, щоб мати уявлення про кінцевий

результат якомога раніше. Також на композицію впливає ще один важливий момент- переважання

малюнку чи живопису (колориту) у процесі і кінцевому результаті картини. Умовно, дуже умовно,

можна розділити усіх художників на дві категорії- або це прихильники графічності- лінії- форми,

або це художники-колористи, у яких весь план роботи через взаємодію кольорів. У підсумку,

композиція підводить вже до формування власної стилістики. С Т И Л Ь сам по собі вже є ціллю- це

свій почерк художника, специфіка його світобачення, власний «діалект» у мистецтві. Контраст ні в

якому разі не повинен перешкоджати стилістиці, тому що, саме вона виражає сюжет, настрій, характер

і все інше.

Конструкцією і «склетом» композиції і стилістики є рисунок. Бажано і корисно добре ознайомитись

з рисунком на достатньо просунутому рівні, навіть, якщо Ви колорист! Це розвиває цілісне бачення,

як на будь яке конкретне завдання, так і на свої особисті інтереси в живописі. Практично, є можливість

навчитися побудові предметів у перспективі, класичному малюнку і тонуванню (темне-світле),

роботі по формі або суто вертикальному чи горизонтальному штрихуванню, «живописній» та

експресивній графіці і навіть експериментам- «кучерявому штриху», тощо. Потрібно навчитись

оперувати контрастом уже на стадії малюнку.  На прикладі: плавна лінія- «ломана» лінія, конструктивний

малюнок- стилізований малюнок, «дротяна» лінія- пластична, нерівномірна лінія і так далі…

Але саме до етапу живопису відноситься задум, естетика і стилістика в найбільшій мірі. Живопис

подарував нам неймовірно велику кількість витворів краси. Живопис- замикаючий усього попереднього

алгоритму і утворювач синтезу наших цілей, задумів, можливостей у підсумку. Якщо малюнок можна

умовно назвати математикою, то живопис ближче до поезії візуального мистецтва- будується на

емоційній складовій і дає багато творчої свободи. Проте, довести картину до кінця, закінченості- завдання

не з простих. Свобода може не полегшити а лиш ускладнити увесь алгоритм роботи.

Для початківця стоїть завдання скласти певний план для подальшого розвитку навиків. У першу чергу-

постанова натюрмортів. Суть пейзажу варто освоювати паралельно а до людини, як об’єкту,

підбиратись поступово.

        Для прикладу, наведемо список навчальних, студійних натюрмортів.

           a)    Пошук відтінків одного кольору. Створити завдання де присутні різні відтінки одного кольору

        на предметах і фоні: натюрморт зелених відтінків, Жовто-охристий чи холодно-ліловий натюрморт.

        Сприяє увазі до багатства та градації кольорів, здібностей бачити різницю між більшою кількістю

        відтінків, а значить- більш тонкої подачі контрастів між ними.

b)    Вивчити тонкощі передачі прозорих предметів: скло, кришталь, інші вироби…

c)     Використати дзеркало. Бажано, великого формату. Навчити передавати предмет і його

         відображення одночасно.

d)    Орнаменти і малюнки у складках і на предметах додають складності й уважності.

        Орнаментний натюрморт. Підібрати по якій небудь тематиці візерунки на об’єктах.

e)     Поступовий, «з далека», підхід до людини, як моделі. Живопис зі скульптурних, античних

        прикладів, Як варіант- використати ляльку у композиції. Ще один варіант- спробувати написати

        репродукцію (можна відомого художника) портрету, додану прямо у натюрморт.

f)      «Фруктові», «овочеві» натюрморти (не муляж) або квіти- завдання на швидкість. Данні моделі

        швидко втрачають первісний вигляд і не підходять для багаточисельної кількості сеансів.

g)    Штучне освітлення дає багато рішень і можливостей, наприклад, коли джерело світла- свічки.

         Цілий пласт для вивчення теорії. Ознайомлення з прикладами класичних робіт- Рембрант й інші.

h)    Не одні тільки глечики, гіпси і драпірування- підходять будь які предмети побуту й не тільки:

        музичні інструменти, домашні улюбленці…

Вплив кольорів одне на одного у суб`єктивному, людському сприйнятті має свої закономірності,

які подані у наступній таблиці. Контраст між різними кольорами проявляє себе по різному і посилює

той чи інший відтінок у різних комбінаціях.

У кожному кольорі можливо побачити безліч відтінків, головне- правильно вибудувати

співвідношення кольорів по тону і інтенсивності, коли Ви намагаєтесь реалістичніше виконати картину.

Під реалістичністю потрібно розуміти уміння передати гру світла і тіні, будь то сонячне чи штучне

освітлення, таким, яким воно є.

Також згадаєм про актуальність повітряної перспективи. Знадобиться вона переважно у пейзажному

живописі, якого стосується наступна таблиця.

Потрібно також наголосити, що вкрай необхідна робота з анатомічними посібниками під час

практики. Людина- ключова і кінцева модель у навчальному процесі і, в багатьох випадках- у

процесі особистої творчості. Це традиційно.

І на останок- декілька порад на етапі роботи фарбами з натури:

1.     Братись одразу за головне. Йти від спільного до деталі, а на навпаки.

2.     Використовувати (пристосувати) свої особливості і навики а не ламати їх за для створення

        власного стилю.

3.     Якщо робота «не виходить», значить- не достатньо продуманий комплекс контрастів.

4.     Потрібно зберегти внутрішню напругу емоцій після початку роботи над картиною. Якщо

        вона залишиться- буде і результат.

5.     Максимально чітко вияснити собі рух світла по формі- звідки і якого характеру.

6.     У кожного кольору є свій тон- не втрачати його.

7.     Руки навчаються швидко, працюючи над картиною потрібно себе привчити роздумувати

        над кожним наступним кроком.

Олександр Пришутов

      Сторінка автора в Instagram