Тестирование масляных художественных красок

Отримавши для тестування 10 наборів олійних художніх фарб різних виробників, виникла потреба розбити їх на цінові категорії, такі як економ клас, середній та преміум. Вважаючи, що порівнювати фарби класу економ та преміум буде не логічним, я вирішила розібратися з кожною категорією окремо, знаходячи плюси та мінуси в кожній із них. Якісь продукти вражали та дивували, інші – трохи засмучували, але про це пізніше.


До преміум класу я віднесла:
• Майстер-Клас (ЗКХ, Росія)
• Van Gogh (Royal Talents, Нідерланди). Хоча цю серію виробник позиціонує як середній клас.
• Classico (Maimeri, Італія). Ця линійка у виробника теж йде як середній клас.

 
До середнього класу:
• Ладога (ЗХФ, Росія)
• Легенда (Лазурит, Україна)


І в економ клас потрапили:

• Van Pure (Winsor & Pure, Великобританія)
• Pebeo (Франція)
• Art Creation (Royal Talents, Нідерланди) • Сонет (ЗХФ, Росія)
• Академія (Україна)


Тестування олійних художніх фарб економ класу.

В першу чергу почала працювати з серією економ класу, тому що припускаю, що багато художників-початківців почнуть працювати збільш простими і доступними матеріалами. Насамперед, хочу відзначити фарби фірми Van Pure. Перше, на що звертаєш увагу – співвідношення ціни та обсягу, (Україна) за 60мл фарби, що є досить приємним та доступним варіантом якісного масла.  Далі - широка палітра кольорів, що складається з 54 кольорів, особливістю якої є наявність двох спеціальних кольорів - золота і срібла.  Видавивши фарби на палітру, я побачила густу і щільну, однорідну консистенцію – результат поєднання тонкотертого пігменту та якісних сполучних.

У ході роботи мене порадувало змішування цих фарб. Достатньо концентрований пігмент у їхньому складі не вимагає великої кількості речовини при змішуванні. Тобто, якщо вам потрібен світліший відтінок – достатньо додати зовсім небагато білил і колір відразу посвітлішає. Навіть при змішуванні більш ніж 3-х різних кольорів ми отримуємо досить чисті відтінки, що є показником хорошої якості фарби. Для людини, яка почала вивчення основ олійного живопису, навичка змішування є одним з ключових, оскільки в ході відбувається вивчення кольору, властивості фарби. Якщо змішуваність матеріалу погана, результат буде непередбачуваним і людина без досвіду в цій сфері може зробити висновок, що він робить щось не так, або масляний живопис занадто складний і недоступний для нього. Насиченість кольорів Van Pure досить інтенсивна, в міру яскрава. Більша частина палітри - криюча, щільна, менша - лісувальна (хоча виробник вказує на рівну кількість перших і других). Специфічного або різкого запаху фарб при роботі я не відчула. Єдиним мінусом виявився момент потьмарення фарб при висиханні після першої прописки. Але після другої - кольори зафіксувалися, залишилися більш менш колишніми, такими ж насиченими як і відразу після завершення роботи. Загалом, враховуючи всі позитивні якості та їх явну перевагу, фарбам фірми Van Pure можна пробачити деякі недоліки. Після малювання цими фарбами у мене залишилися лише добрі враження, що стало приємним відкриттям. З усіх фірм фарб, які я раніше віднесла до серії економ, цим ставлю 5 балів з великим плюсом.


 

На друге місце при тестуванні масляних художніх фарб я помістила французьку фірму Pebeo за хороше співвідношення ціни та якості.

Кожен тюбик герметично упакований, консистенція щільна, однорідна, без зайвих виділень олії. Під час роботи не виникло проблем зі змішуваністю – виходили потрібні відтінки без зайвої сірості та «бруду». Фарби досить щільні та криючі, хоча на коробці більша частина їх вказана як напівпрозорі та лісувальні. Кольори яскраві, насичені. У деяких водночас видно використання синтетичних пігментів, тобто. яких ми не зустрінемо у природі. При необхідності «приглушити» їх, все виходить чудово якщо додати трохи відповідних кольорів, тоді зайва яскравість гасне і колір набуває необхідного «природного» відтінку та природної глибини.

Різкого запаху фарб Pebeo так само не виявила. На коробці виробники надрукували основну схему змішування кольорів – як отримати світліший або темніший відтінок того чи іншого кольору, що буде зручним для новачків у олійному живописі.

Після закінчення роботи з цими фарбами особливих вражень не залишилося, але з упевненістю можу сказати, що фарби досить хороші для тих, хто вирішив спробувати себе в олійному живописі, а також для навчальних студентських робіт.


Третє місце у тестуванні олійних художніх фарб займає набір Art Creation виробника Royal Talents.

На початку роботи я звернула увагу на трохи неоднорідну консистенцію фарб, ніби всередині були невеликі бульбашки з повітрям, що в принципі не є суттєвим мінусом. Після видавлювання їх на палітру, в очі кинулися яскраві, надто насичені, неприродні кольори. Причина цього – використання синтетичних пігментів. Тому, якщо ви займаєтеся академічним живописом, де важливі натуральні кольори та відтінки, градації, нюанси, користуватися цими фарбами буде важко. Доведеться докласти багато зусиль і терпіння, щоб досягти потрібних відтінків, не зробивши фарбу брудною і не вбити основний колір.

Аналізуючи процес змішування, скажу, що особисто мені працювати з цими фарбами не сподобалося. Дуже відчувалася їхня бюджетність. Низька концентрація пігменту змушувала додавати все більше фарби одного кольору, але в результаті цього потрібного відтінку і насиченості все одно не вийшло. Друга проблема, з якою я зіткнулася при змішуванні – брудний колір. При змішуванні понад три фарби колір згасав і наближався до сірого. Якщо говорити про інтенсивність кольору, то тут проблем не виявила. Всі кольори Art Creation дуже насичені та яскраві.

Фарби не дуже криють, половина з них явно напівпрозорі, добре підійдуть для техніки для лісування. Для корпусного написання, можливо, доведеться класти кілька шарів або використовувати мастихін, якщо це буде доречно. Особливістю палітри кольорів виявилися занадто яскраві і синтетичні кольори. Але не можна вважати це мінусом, оскільки кожен художник має свої цілі. Якщо писати щось декоративне чи абстрактне, то фарби цілком підійдуть. Якщо ж це буде академічний живопис, то процес і результат будуть не найпростішими.

Після роботи з цими фарбами я собі зробила висновок, що з ними можна досягти потрібного результату тільки за наявності досвіду роботи з олійними фарбами. Щоб отримати бажаний відтінок, необхідно з розумінням підбирати компоненти. Якщо такого досвіду немає чи фарби потрібні для вивчення основ техніки живопису, я б не радила їх. Результат може не виправдати очікувань.


На четвертому місці огляд олійних художніх фарб «Сонет».

Ці фарби вважаються серією ескізною, малюнковою і користуються популярністю у студентів художніх вишів через доступну ціну або просто через відсутність досвіду роботи з матеріалами інших виробників, або взагалі через непоінформованість про альтернативні варіанти. Як завжди, перше, що ми бачимо, видавлюючи фарби на палітру – їхня консистенція. Тут проблем я не побачила. Фарби однорідні та густі, без зайвих виділень олії.

Кольори в палітрі насичені, в міру яскраві, не кричать. При змішуванні деяких кольорів зіткнулася з вже знайомою раніше проблемою – отримання брудних відтінків. Домогтися красивих та складних нюансів не вдасться.

Фарби більш лісувальні, напівпрозорі, менша частина є криючими. На полотно майже всі кольори лягали з просвітами. В результаті виходила брудно-темна картинка. Явно виражений запах відсутній. Загалом фарби «Сонет» можуть підходити для створення навчальних робіт, можливо швидких нарисів на пленерах або замальовок з натури, для декоративних робіт, де можна використовувати чистий колір.


 

Останнє не означає найгірше. П'яте місце огляду – українська олійна фарба «Академія»

Про ці фарби хочеться говорити окремо від описаних вище. Для них я навіть створила б окрему підкатегорію, щось на зразок «Декоративні». Але оскільки категорій лише три, вони потрапили до групи економ класу.

Перше, на що звертають увагу всі покупці, починаючи від новачків та закінчуючи професіоналами – це співвідношення ціни та обсягу. За цим критерієм фарби «Академія» поза конкуренцією. Проте відомі українські художники Анатолій Криволап, Михайло Деяк та Михайло Демцю пишуть саме цією фарбою.

Кольорова палітра «Академії» особлива – тут ви не знайдете класичних назв на кшталт кобальту чи ультрамарину, а побачите зрозумілі всім «яскраво-червона» чи «бузкова».

Консистенція хороша – пастозні та однорідні фарби приємно лягають на полотно. Кольори досить інтенсивні та криючі, ідеально підійдуть для корпусного листа. Для лесування без розчинника не обійтися.

Щодо цієї фарби думки художників розходяться. Є фанати і, звісно, противники. Але, перш ніж робити висновки, потрібно просто «зрозуміти» ці фарби. Якщо мета - декоративний, стилізований живопис з використанням чистих локальних кольорів, тоді фарби вам припадуть «до смаку». А для багатошарового академізму не підійдуть, процес і результат не потішить.

І тут я теж провела невеликий тест – написала дві роботи цими фарбами. Перша - нехитра картинка з використанням готових квітів і мастихіну, друга - складніша в плані кольорів та відтінків. Процес їхнього створення показав, що для першої картини фарби «Академія» підійшли ідеально. Вони добре лягають на поверхню, кольори яскраві та насичені, приємні для ока.

Декоративна робота вийшла соковита і «смачна», зайняла мало часу, оскільки багато відтінків уже продаються готовими. З другою картиною було складніше - кольори при змішуванні гасли, вся їхня краса губилася, з'їдалася іншими кольорами. Було важко отримати складний, чистий та новий відтінок.

Ось так я дійшла висновку, що немає поганих фарб. Кожні створені для певних цілей та виконують свої функції. Насамперед ви самі повинні розуміти та знати свої цілі. А при розумінні цього наші консультанти завжди порекомендують вам саме те, що необхідно для реалізації ваших задумів.

 

Аліна Старовойтова,

спеціально для: www.karkar.com.ua