З роками бруд та пил прилипатимуть до лаку, а не до фарби,це також одночасно захисна функція лаку. Коли настане час, сам лак можна зняти, а картину знову покрити лаком, щоб вона виглядала,як нова. Але слід пам’ятати про таку особливість, іноді ваша картина місцями тьмяніє, зазвичай це відбувається в процесі «просідання» фарби у грунт,  і дуже легко сплутати потребу в лакуванні з тьмяністю, що створюється фарбами, що ввібралася в поверхню. Якщо колір потьмянів, то лакування слід уникати. Натомість ви повинні обережно та ретельно «змастити» ці запалі ділянки за допомогою медіумів або очищених олій (лляна олія, оліфа тощо).

    Іноді художники покривають свої роботи лаком, щоб вирівняти блиск живописної поверхні із доданою текстурою (наприклад ефект «кракелюр») чи пошкодженими шарами кольорової поверхні. Це слід робити лише у тому разі, коли лак дійсно може цьому зарадити. Якщо у вас є картини з пошкодженнями кольорових шарів, рекомендуємо не поспішати з лакуванням, а краще залишити лаковану роботу за склом, поміркувати, як покращити техніку живопису на майбутнє щоб уникнути потребу виправляти роботи.

    Які види готових поверхонь можна покривати лаком?

    Лаки добре працюють з олією, темперою та акрилом, за рахунок того, що плівка фарби відносно товста та відокремлена від поверхні.

    Але слід пам’ятати, що лаки  погано поєднуються з такими видами фарб,як гуаш, акварель та малюнками олівцем, пастеллю, графітом, вуглем тощо,в таких випадках,лаки вберуться фарбою та/або папером, ставши невід'ємною частиною малюнка, а це може призвести до знебарвлення та раптового просідання кольорового шару. Крім того слід пам’ятати, що знімати лак з малюнків та робіт гуашшю або аквареллю не можна.

    І виникає цілком логічне питання: який лак краще обрати?

    Як правило, художники, обираючи лаки, орієнтуються за такою характеристикою- як вид блиску, який лаки можуть  надати роботам, або керуються у виборі того чи іншого лаку авторитетними порадами вчителів та митців давнини.

    Однак при виборі лаку слід пам’ятати що, лаки по складу - це розчини смол у різних розчинниках, які надають цим розчинам ті чи інші властивості та визначають їхню назву. Так виходять спиртові, скипидарні, масляні та інші лаки, які  використовують для живопису за різним призначенням,наприклад, можуть використовуватися для усунення пожухлості або для  розрідження чи розтирання фарб, або як покриття закінченого живопису та інших цілей.

    Лаки, що застосовуються в живописі, поділяються на масляні, спиртові і скипидарні. Властивості лаку надають основи- речовини з яких  створенний лак, а саме, олії, смоли, розчинникі і т. д. У живописі застосовують всі названі три види лаків.

    Всі види лаків представлені від різних виробників, наприклад: Renesans, Royal Talens, Winsor & Newton, SZMALL тощо.

    Призначення лаків.

    1.    Лаки для живопису .Лаки для живопису використовують наступним чином,додають у олійні фарби в процесі роботи з метою їх розрідження, лаки надають  олійним  фарбам більшої прозорості та яскравості, зберігають олійні фарби від зжухання, просідання та розтріскування. Крім цього, додавання лаку сприяє більш рівномірному нанесенню фарби  по всій товщі висихання, для  поліпшення зв'язку фарби з ґрунтом та між  шарами кольору. Для цієї мети найвживанішими є лаки, що випускаються в наші дні - мастичний, даммарний і копаловий.

    Мастичний лак може використовуватися не тільки як доповнення до фарб, але і для протирання проміжних шарів при пошаровому живописі, замінюючи собою ретушний лак. Застосовують мастичний лак і як покриття для олійного та темперного живопису.

    Лак даммарний застосовується як доповнення до фарб та ,окремо, як покривний матеріал. При зберіганні він іноді втрачає прозорість. Для розведення цього лаку застосовують таку речовину,як пінен. Перевагою даммарного лаку є те,що  даммарний лак з часом, жовтішає менше, ніж мастичний.




    Копаловий лак має темний колір і теж  застосовується як доповнення до фарб. Пам’ятаємо: що після висихання плівка копалового лаку не розчиняється органічними розчинниками (тому це не популярний лак у наші часи).

    Крім зазначених лаків, що додаються  до олійних фарб, в наш час  можуть  використовуватись ще й такі лаки, як ялицевий, кедровий, бальзамо-пентаолійний та  бальзамо-олійний.

    2.    Покривні лаки застосовують в якості покриття для олійного та темперного живопису. За своїми властивостями покривні лаки повинні швидко висихати, утворюючи прозору та еластичну плівку. До таких видів лаків можна віднести фісташковий і акрил-фісташковий лаки.

    Лак фісташковий в застосуванні дає дуже прозору, майже безбарвну, еластичну плівку. А  лак акрил-фісташковий  являє собою  синтетичну полібутилметакрилову смолу з домішками незначної кількості фісташкової смоли. Плівка від акрил-фісташкового лаку майже безбарвна, дуже еластична і за стійкістю і міцністю перевершує плівки від багатьох іншіх лаків.

    3.    Лак для ретуші призначений для покриття фарб, що пожухли, з метою відновлення їх кольору і блиску.

    Лаки для ретуші складаються з м'яких смол, що розчинені в ефірній олії (наприклад, скипидарі), з введенням в них олії або без неї. Лак з олією дає кращі результати, так як олія в цьому випадку компенсує ту олію, що пішла з фарб у барвисті шари, що лежать нижче. Таким чином  ретушний лак  відновлює не лише блиск, а й колір фарб.




    Поради при нанесенні лаку.

    1.    Нанесення на  картину покривного лаку є ​​надзвичайно важливим. По-перше, мальовничі полотна, написані олійними, акриловими або темперними фарбами ,в результаті застосування покривного лаку стають інтенсивнішими за «звучанням», що важливо при темперному живопису. Барвистий шар набуває приємного блиску, чіткіше виділяються дрібні деталі, які часто не помітні в матовому живописі. По-друге, плівка, утворена покривним лаком, виконує захисну функцію, оберігаючи барвистий шар від впливу агресивних реагентів, що знаходяться у повітрі.

    2.    При використані лаку треба звернути увагу на термін його придатності ,лак повинен бути досить свіжим, тобто має пройти не  більше трьох років із його випуску. Найбільш застосовуваним покривним лаком вважається акрил-фісташковий лак. Він прозорий, дуже еластичний і, що найважливіше, не втрачає своїх властивостей з часом.

    3.    Перед покриттям картини лаком її потрібно витримати не менше року, оберігаючи від пилу, забруднень та впливу різних пар. Безпосередньо перед нанесенням лаку  картину протирають, видаляючи з неї пил і бруд.

     4.    Лак наноситься на картину за допомогою широкого щетинного пензля флейца (широта залежить від розміру картини). Для того щоб лак легше і краще розносився по картині, його перед застосуванням злегка підігрівають на водяній бані приблизно до 40 °C, і якщо треба зменшити відблиски, розбавляють піненом у співвідношенні 1: 1.

    5.     Щоб лак у процесі роботи лак повільніше висихав, його слід розбавити уайт-спіритом (розріджувач № 2).При застосуванні уайт-спіриту необхідно мати на увазі, що він має більшу проникаючу здатність,ніж пінен. Це може спричинити так звані  «провали» лаку, що виглядають,як мікротріщини в глибині барвистого шару, утворюючи тьмяні місця.

     6.    Наносять лак на горизонтально розташовану картину, для чого, залежно від розміру, картину кладуть на стіл або підлогу. Зануривши пензль у посуд з лаком, його віджимають об стінку посуду, для того щоб з пензля не капав лак, а потім наносять його широкими перпендикулярними рухами вздовж рейок підрамника. Лак наноситься тонким шаром, без утворення бульбашок, волосків, що випали з пензля,у разі,якщо такі є,їх необхідно відразу видалити, щоб вони не присохли до лакового шару.

     7.    Після нанесення лаку треба почекати хоча б 10-15 хвилин,і тільки після цього можна встановлювати картину  похило, але  мальовничим шаром до стіни,для того, щоб захистити сиру лакову плівку від пилу, що осаджується, з повітря в процесі висихання лаку. Також пам’ятаймо, що картину, покриту лаком, слід оберігати від впливу повітря (вологості) та низьких температур.

 



Автор статті та фотоматеріалу:

Ольга Московченко, художник та ілюстратор.