На чому будується робота з фарбами? Це робота з витвором мистецтва, якого ще нема,

але який має зявитися з Вашою допомогою. З допомогою художника. Перше,

що потрібно- матеріальна база: натурфонд, фарби, пензлі, палітра, розбавники, мольберт,

фартух, полотно чи папір… Але, теоретично, творчість починається с задуму а від нього

утворюється подальший план дій. Отож, створимо з даного плану таблицю.

 

1. МАТЕРІАЛИ

2. ЗАДУМ, СЮЖЕТ

3. КОМПОЗИЦІЯ, ФОРМАТ

4. МАЛЮНОК

5. ЖИВОПИС

 

Сюжет, його розробка і весь задум у цілому будується на розумінні своїх цілей у мистецтві.

Вони становляться за рахунок вивчення класичних та інших існуючих, естетичних

цінностей- за для того, щоб згенерувати свої естетичні цінності- а це вже справа суто індивідуальна.

Естетика формується під впливом життєвого досвіду, інтересів і чисто епізодичних уподобань, як

приклад- улюблені кольори. Або вже існують улюблені сюжети… Однак, початківці шукають

можливість, спершу, за допомогою навчальних завдань, найти порозуміння з пластикою навколишнього

середовища, його кольором, формою і грою світла-тіні, роблячи перші кроки у натюрморті і пейзажі.

Також, треба визнати, що творчість існує і під впливом чужої, популярної чи не дуже, естетики,

повністю чи частково, навіть у видатних митців. Тому потрапити «під вплив»- робочий момент.





Простіше кажучи- естетика- це К Р А С А. Краса задуму, Краса лінії, Краса кольору ( а точніше-

сполученню кольорів), Краса руху форми і так далі. Вчителем Краси маємо навколишній світ у

багатьох своїх проявах і формах: істоти- тварини і рослини, ландшафт- природа і урбаністичний

пейзаж… Ну і звісно ж- людина. І це далеко не повний список- адже традиційно існує мистецтво

вигаданих світів, казок та міфу.



Ну а основним, головним і практичним інструментом в створюванні власної естетики- Краси,

є  К О Н Т Р А С Т. Отож, потрібно одразу розібратись, які бувають контрасти у роботі художників та

звернутись до таблиць.

 

Тендітна форма обєкту

Тяжка, вагома форма об'єкту

 

Вертикальна форма обєкту

Горизонтальна форма обєкту

 

Динамічна композиція форм

Статична композиція форм

 

Світла маса композиції

Темна маса композиції

 

Різкий перехід між формами

М`який перехід між формами

 

Теплий тон колориту

Холодний тон колориту

 

Яскравий, інтенсивний колір

Глухий, пастельний колір

 

Фактурність поверхні полотна

Гладкість, «валерність» поверхні полотна

 

Вишуканість форми

Навмисна неестетичність форми*

*- випадкову неестетичність форми вважатимемо за відсутність досвіду

 

Реалістичність

Нереалістичність: схематичність, модерновість…

 

Живописність, експресія, спонтанність картини

Схематичність, геометричність картини

 

Деталізованість

Спрощення

 

Обмежимося цими. Це ще далеко не всі прийоми контрасту. Якщо вдаватись до подробиць то 

буде набагато більше. Наприклад у картині вертикального формату будь яка горизонтальна форма

чи просто рух пензлем з фарбою по горизонталі вже зчитається оком, як контраст, за рахунок

співвідношення до формату. З усього вище переліченого, початківцям потрібно засвоїти, що контраст,

це головний прийом у візуальному мистецтві. Фактично, якщо у Вас немає контрасту на роботі- у Вас

немає самої роботи.



 

КОНТРАСТ- ОСНОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПЕРЕДАЧІ ЗАДУМУ!

 

План  роботи планується від С Ю Ж Е Т У, через підбір контрастів і до виконання кінцевої композиції.

Бажано мати декілька композиційних варіацій, щоб було з чого вибирати. Зробити декілька

невеличких етюдів чи замальовок навіть самого маленького формату, так би мовити- «на серветці».

Підбір контрастів у майбутній роботі планувати треба заздалегідь, щоб мати уявлення про кінцевий

результат якомога раніше. Також на композицію впливає ще один важливий момент- переважання

малюнку чи живопису (колориту) у процесі і кінцевому результаті картини. Умовно, дуже умовно,

можна розділити усіх художників на дві категорії- або це прихильники графічності- лінії- форми,

або це художники-колористи, у яких весь план роботи через взаємодію кольорів. У підсумку,

композиція підводить вже до формування власної стилістики. С Т И Л Ь сам по собі вже є ціллю- це

свій почерк художника, специфіка його світобачення, власний «діалект» у мистецтві. Контраст ні в

якому разі не повинен перешкоджати стилістиці, тому що, саме вона виражає сюжет, настрій, характер

і все інше.



Конструкцією і «склетом» композиції і стилістики є рисунок. Бажано і корисно добре ознайомитись

з рисунком на достатньо просунутому рівні, навіть, якщо Ви колорист! Це розвиває цілісне бачення,

як на будь яке конкретне завдання, так і на свої особисті інтереси в живописі. Практично, є можливість

навчитися побудові предметів у перспективі, класичному малюнку і тонуванню (темне-світле),

роботі по формі або суто вертикальному чи горизонтальному штрихуванню, «живописній» та

експресивній графіці і навіть експериментам- «кучерявому штриху», тощо. Потрібно навчитись

оперувати контрастом уже на стадії малюнку.  На прикладі: плавна лінія- «ломана» лінія, конструктивний

малюнок- стилізований малюнок, «дротяна» лінія- пластична, нерівномірна лінія і так далі…

Але саме до етапу живопису відноситься задум, естетика і стилістика в найбільшій мірі. Живопис

подарував нам неймовірно велику кількість витворів краси. Живопис- замикаючий усього попереднього

алгоритму і утворювач синтезу наших цілей, задумів, можливостей у підсумку. Якщо малюнок можна

умовно назвати математикою, то живопис ближче до поезії візуального мистецтва- будується на

емоційній складовій і дає багато творчої свободи. Проте, довести картину до кінця, закінченості- завдання

не з простих. Свобода може не полегшити а лиш ускладнити увесь алгоритм роботи.

Для початківця стоїть завдання скласти певний план для подальшого розвитку навиків. У першу чергу-

постанова натюрмортів. Суть пейзажу варто освоювати паралельно а до людини, як обєкту,

підбиратись поступово.

        Для прикладу, наведемо список навчальних, студійних натюрмортів.

           a)    Пошук відтінків одного кольору. Створити завдання де присутні різні відтінки одного кольору

        на предметах і фоні: натюрморт зелених відтінків, Жовто-охристий чи холодно-ліловий натюрморт.

        Сприяє увазі до багатства та градації кольорів, здібностей бачити різницю між більшою кількістю

        відтінків, а значить- більш тонкої подачі контрастів між ними.

b)    Вивчити тонкощі передачі прозорих предметів: скло, кришталь, інші вироби…

c)     Використати дзеркало. Бажано, великого формату. Навчити передавати предмет і його

         відображення одночасно.

d)    Орнаменти і малюнки у складках і на предметах додають складності й уважності.

        Орнаментний натюрморт. Підібрати по якій небудь тематиці візерунки на обєктах.

e)     Поступовий, «з далека», підхід до людини, як моделі. Живопис зі скульптурних, античних

        прикладів, Як варіант- використати ляльку у композиції. Ще один варіант- спробувати написати

        репродукцію (можна відомого художника) портрету, додану прямо у натюрморт.

f)      «Фруктові», «овочеві» натюрморти (не муляж) або квіти- завдання на швидкість. Данні моделі

        швидко втрачають первісний вигляд і не підходять для багаточисельної кількості сеансів.

g)    Штучне освітлення дає багато рішень і можливостей, наприклад, коли джерело світла- свічки.

         Цілий пласт для вивчення теорії. Ознайомлення з прикладами класичних робіт- Рембрант й інші.

h)    Не одні тільки глечики, гіпси і драпірування- підходять будь які предмети побуту й не тільки:

        музичні інструменти, домашні улюбленці…



 

Вплив кольорів одне на одного у суб`єктивному, людському сприйнятті має свої закономірності,

які подані у наступній таблиці. Контраст між різними кольорами проявляє себе по різному і посилює

той чи інший відтінок у різних комбінаціях.

 

КОЛІР ПРЕДМЕТУ, ЯКИЙ ВПЛИВАЄ НА ІНШИЙ

КОЛІР ПРЕДМЕТУ, НА ЯКИЙ ВПЛИВАЮТЬ

(Під дією контрасту)

ВІДТІНОК У КОЛЬОРІ, ЩО ПОСИЛЮЄ СВОЮ НАСИЧЕНІСТЬ

ПОМАРАНЧЕВИЙ

ЧЕРВОНИЙ

МАЛИНОВИЙ

ЧЕРВОНИЙ

ПОМАРАНЧЕВИЙ

ЖОВТИЙ

ЗЕЛЕНИЙ

ЖОВТИЙ

ПОМАРАНЧЕВИЙ

ЖОВТИЙ

ЗЕЛЕНИЙ

БЛАКИТНИЙ

СИНІЙ

ГОЛУБИЙ

ЗЕЛЕНИЙ

БЛАКИТНИЙ

СИНІЙ

ФІОЛЕТОВИЙ

МАЛИНОВИЙ

ФІОЛЕТОВИЙ

СИНІЙ

 

ФІОЛЕТОВИЙ

МАЛИНОВИЙ

ЧЕРВОНИЙ

БЛАКИТНИЙ

ЧЕРВОНИЙ

ПОМАРАНЧЕВИЙ

ЧЕРВОНИЙ

БЛАКИТНИЙ

ЗЕЛЕНИЙ

СИНІЙ

ЧЕРВОНИЙ

ЖОВТИЙ

ЧЕРВОНИЙ

СИНІЙ

ЗЕЛЕНИЙ

СИНІЙ

ПОМАРАНЧЕВИЙ

ВЗАЄМНО ІНТЕНСИВНИЙ КОНТРАСТ

 

ЗЕЛЕНИЙ

ЧЕРВОНИЙ

ВЗАЄМНО ІНТЕНСИВНИЙ КОНТРАСТ

 

ФІОЛЕТОВИЙ

ЖОВТИЙ

ВЗАЄМНО ІНТЕНСИВНИЙ КОНТРАСТ

 

 

У кожному кольорі можливо побачити безліч відтінків, головне- правильно вибудувати

співвідношення кольорів по тону і інтенсивності, коли Ви намагаєтесь реалістичніше виконати картину.

Під реалістичністю потрібно розуміти уміння передати гру світла і тіні, будь то сонячне чи штучне

освітлення, таким, яким воно є.

Також згадаєм про актуальність повітряної перспективи. Знадобиться вона переважно у пейзажному

живописі, якого стосується наступна таблиця.

 

БЛИЗЬКІ ПРЕДМЕТИ І ОБ`ЄКТИ У ПЛЕНЕРНОМУ ПРОСТОРІ

ВІТДАЛЕНІ ПРЕДМЕТИ І ОБ`ЄКТИ У ПЛЕНЕРНОМУ ПРОСТОРІ

У ВСІХ ПОДРОБИЦЯХ, ДЕТАЛЬНО

СПРОЩУЮЧИ ДЕТАЛЬНІСТЬ

ЧІТКІ ОБРИСИ

НЕЧІТКІСТЬ І НЕЯСНІСТЬ КОНТУРІВ

КОНТРАСНЕ ПО СВІТЛОТІНІ З ВИРАЗНИМИ ГРАДАЦІЯМИ

УНИКАТИ ГРАДАЦІЇ СВІТЛОТІНІ: СВІТЛІ ПРЕДМЕТИ- ЗАТЕМНЮВАТИ, ТЕМНІ- ВИСВІТЛЮВАТИ

ОБЄМНЕ ЗОБРАЖЕННЯ З ДОБРЕ ВИДНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ВИСОТИ, ШИРИНИ І ГЛИБИНИ

ДОСТАТНЬО ПЛОСКІСНА ПЕРЕДАЧА ЗОБРАЖЕННЯ

БЕЗ ПОВІТРЯННОЇ ДИМКИ

З ПОВІТРЯННОЮ ДИМКОЮ

СИЛА ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ КОЛЬОРІВ

МЯКІСТЬ І ПАСТЕЛЬНІСТЬ КОЛЬОРІВ

РІЗНОБАРВЯ. ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ ВІДТІНКІВ І КОЛЬОРОСПОЛУЧЕНЬ

ВУЗЬКИЙ ІНТЕРВАЛ КОЛЬОРОВОЇ ГАМИ

 



Потрібно також наголосити, що вкрай необхідна робота з анатомічними посібниками під час

практики. Людина- ключова і кінцева модель у навчальному процесі і, в багатьох випадках- у

процесі особистої творчості. Це традиційно.



І на останок- декілька порад на етапі роботи фарбами з натури:

1.     Братись одразу за головне. Йти від спільного до деталі, а на навпаки.

2.     Використовувати (пристосувати) свої особливості і навики а не ламати їх за для створення

        власного стилю.

3.     Якщо робота «не виходить», значить- не достатньо продуманий комплекс контрастів.

4.     Потрібно зберегти внутрішню напругу емоцій після початку роботи над картиною. Якщо

        вона залишиться- буде і результат.

5.     Максимально чітко вияснити собі рух світла по формі- звідки і якого характеру.

6.     У кожного кольору є свій тон- не втрачати його.

7.     Руки навчаються швидко, працюючи над картиною потрібно себе привчити роздумувати

        над кожним наступним кроком.

 

 

 

Олександр Пришутов

      Сторінка автора в Instagram